подобається Мертвий Півень (анонімно) ↓
Мертвий Півень та Юрій Андрухович записали новий альбом
Андрiй (анонімно) ↓
Півні Патріарха
Олексій Куценко ↓
Півні Патріарха
interesting (анонімно) ↓
Півні Патріарха
Юрко (анонімно) ↓
Півні Патріарха
Річка ↓
Seven-Eleven (Made in ЮА №2)
Богдан Логвиненко ↓
Вольф Мессінґ. Вигнання голубів (Made in ЮА №3)
ROMAN (анонімно) ↓
Вольф Мессінґ. Вигнання голубів (Made in ЮА №3)
Анонім ↓
«Мертвий Півень» та Юрій Андрухович нарешті зробили ЦЕ!
«Наша з ними історія тягнеться уже не перше десятиліття, і ми згадували, скільки, приблизно пісень було написано на мої слова, до того моменту, коли з’явився диск «Пісні мертвого півня» (хоча, вважаю, що вони мали його назвати «Пісні для Юрія Андруховича»). Нарахували 22 пісні. Тобто, ви можете собі уявити, як мені уже встигли набриднути ці хлопці, які називаються «Мертвий півень».»
Юрій Андрухович
Кілька днів тому колишня (хоча, у цій групі мабуть таки не буває колишніх) вокалістка «Мертвих Півнів» Ярина Якуб’як народила синочка. Ми помрем не в Парижі, бо ми взагалі не помремо. Кілька днів тому загинув ще один український поет – Назар Гончар. Ми помрем не в Парижі і взагалі, поки ще народжуються наші діти... Втопився ще один поет, народився ще один хлопчик, у Росії ховали Янковського... «Пожелай ім всьо же помєрєть в своєм Львовє, а то как то нєпатріотічно», – жартує мій дорослий приятель, з усіх трьох вищезгаданих мужчин він знає лише російського актора...
Так мало статись, щоб в один час, в зазначеному місці, у правильному місті потрібні одне одному люди зібрались разом – і зробили це. «Мертвий Півень» та Юрій Андрухович записали повноцінний альбом «Мертвий Півень made in ЮА», який назрівав, здається, ще з 2006-го.
Коли я у 80-ті роки вимушено повернувся до рідного Франика, то це спершу був тихий розпач: якого біса і що далі робити в цьому жахливо нецікавому містечку і життя скінчилось ітеде. «Ах, у цьому маленькому місті, де живуть пияки і невдахи» -- так починався один з моїх тодішніх віршів.
Того чоловіка звали Михайло Пустай (з наголосом на «у», хоч у моєму вірші він з наголосом на «а»). Він був лемко, жив десь у теперішній Східній Словаччині і вважався таким собі сільським недоумком. Нічого кращого і гіднішого за пастухування громада не могла для нього вигадати.
Тут ідеться про той самий час, що і в попередньому вірші – кінець сімдесятих, Львів, і я в ньому студент. З усіх текстів цього альбому цей, напевно, найменше потребує коментарів – усе й так зрозуміло. А втім, завжди знайдеться що додати. Герой цього вірша Дем – це видатний львівський художник-графік Валерій Дем’янишин. Особисто мене він захоплював тоді двома сторонами своєї особистості – зовнішністю, стовідсотково гіпівською, і творчістю.
1 травня в київському арт-клубі «44» гурт «Мертвий Півень» презентує свій новий альбом - «Made in ЮА». Початок о 22:00. Вартість входу - 50 грн.
