End Everybody Fucks You (Сто баксів на місяць - і всі тебе...)

Дiвчата були не надто гарнi i маленькi, 
але одна сказала до iншої: 
"Пропонують роботу на фiрмi, секретарем-референтом, 
обов'язкове знання комп'ютера, 
сто баксiв на мiсяць i всi тебе трахають".

And everybody fucks you, fucks you
And everybody fucks you, fucks you
And everybody fucks you, fucks you
And everybody fucks you, fucks you

Сто баксiв на мiсяць подумав я
i всi тебе трахають – це плюс чи мiнус?
Як це розумiти подумав я
В якому сенсi подумав я
Невже в дослiвному, може в переносному
В якому сенсi було би краще
в дослiвному, в переносному,
в якому ж сенсi було би краще?

And everybody fucks you, fucks you (x8)

Я мав над чим задуматися, а поїзд гнав
Собi далi колеса як дурнi
Вибивали одне i те саме, одне i те саме,
Одне i те саме

Сто баксiв на мiсяць i всi тебе трахають,
Сто баксiв на мiсяць i всi тебе трахають,
Сто баксiв на мiсяць i всi тебе трахають,
Трахають, трахають.

And everybody fucks you, fucks you  | (8)

Програш

And everybody fucks you, fucks you

Without You (Знову, курва, радіо, телебачення, преса. Влада собі як влада: суцільні бандити)

Знову, курва, радіо, телебачення, преса.
Влада собі як влада: суцільні бандити.
Тодішні хоч мали страх, а ці
нічим не кращі.

Я заборонив би дням, щоб минали без тебе,
їх підсумок жалюгідний – ти не приходиш,
тебе немає вранці навіть у жодному дзеркалі,
ти не приходиш опівдні з косметичкою, піхвою,
підпахвою, шкірою, запахом, яблуком –
що маю робити поміж полуднем і вечором?

Увечері ти не приходиш так само.
Я хочу знати, що сталося.
Можливо, ти йшла сюди,
можливо, тебе наздогнали,
напевно, зґвалтували.

Тебе не зґвалтувати не можна, так я думаю.
Це все радіо, телебачення, преса.
День без тебе – моя бездарна самотність.
Я лежу під стелею, я минаю.
Нічого ніде не сталось, тебе немає.

Кілька збройних конфліктів,
пару зрадників на екрані.
Долар виріс,
російським рублем не торгували.

Old Soldier Is Very Drunk

Ну яке в неї тепер життя?
Виїзд на Багами, уроки англійської,
всі ці пляжі
з фіолетово-чорними ранковими прибиральниками
(ось і вони: позіхаючи тягнуться прибережною смугою,
наприклад, о шостій ранку,
і запорпують у ледь прохолодний пісок під пальмами
все, що лишилося від учорашніх росіян
з їхніми втричі молодшими секретарками).

Ну так, власне вони, росіяни.
Спілкування з ними, розмови про телефонні
рахунки, про страхування зубів,
автомобілів, про тупих сусідів-баварців,
теніс (я ніколи не грав у теніс, а вона –
через день у такій спідничці, уявляєш?),
відвідування стриптиз-барів,
змішування коктейлів,
очікування когось.

Ти тільки не думай, ніби я заздрю,
чи то пак ревную. Це, зрештою,
в поляків чомусь одне і те саме слово, ти знаєш.

Але таке вже в неї тепер життя –
після того, як рада директорів
на своєму черговому засіданні
винесла рішення, що з нами
щось треба робити.
Найкраще – забрати її кудись подалі
і навчити грати в теніс.

Я майже нічого в них не купую
і бажаю самих тільки успіхів їхнім коркурентам.
Це не те щоб оголошена мною війна
і ніякий не бунт, це так лише
підсвідомо.

Знаєш, старий, іноді уникаєш навмісне
нагадувань, доторків. Буває, крім того,
що вимикаєш улюблену музику
і з головою закриваєшся
в якісь подушки.

Absolutely Vodka (Мені по цимбалах...)

Горілка украй розбещує
чоловічі товариства.
Мусить бути хоч якась дама –
інакше капець. На третій годині всі
звіріють, на четвертій – можливе
розмахування бритвами чи топірцями.
На п’ятій відбуваються каяття з плачем,
цілування рук і ніг,
тож украй необхідна хоч якась дама,
щоб це не виглядало так огидно.

ТОго разу в нашому товаристві
не було жодної дами
Йшла п’ята години пиятики.

Він намагається щось вичитати
з моєї долоні.

Ого, каже він, я навіть не можу
сказати тобі всієї правди, ого,
Кажи, кажу.

(Мені по цимбалах, я хоч і зараз готовий
на все – у свої тридцять років, бо я
готовий, бо п’ята година, бо маю право
на правду, бо мені по цимбалах).

Ого, каже він, я навіть не знаю,
як це тобі сказати, ого.
Вали, палю.

(Мені фіолетово, я хоч і зараз – вену
чи кулю в чоло – у свої заледве тридцять,
бо я фіолетовий, бо п’ята година, бо хочу
знати, якою страшною вона б не була).

За третім разом він вимовляє
своє "сором сім". Ах, яка полегкість!

Цілих сімнядцять років! Яка просторість!
Яка прозорість
на обріях!

Пам’ятаю як зараз:
десь коло третьої ранку
ціле кодло вивалює на свіже повітря
все допито, жодної сигарети,
мпотикаючись розтинаємо темряву.

Потім ще зненацька:
спітнілу долоню витираю ою зелену траву,
саме так, зелену, бо – середина квітня.

And the Third Angel Sounded (Брат! Піва кончілась, ти представляєш? Піва кончілась, жена ушла!)

Піва кончілась, ти представляєш?

Піва кончілась, жена ушла!"

Один з недобитих у дев'яносто першому
перестрів мене, підбитого, серед нічного Львова.
Нічний Львів переважно належить їм –
я, напевно, єдиний, хто про це знає.
Він також хотів пива, як виявилось, –
п'яний мародер, учасник бойових дій і т. д.

"Брат! – казав до мене. – Брат! Піва кончілась,
ти представляєш? Піва кончілась, жена ушла!"

Я не знав, що буває на світі такий розпач.
Мені все причувалося щось про третину вод
і полин.
Ангел у футболці з третім номером ішов по небу
зі своєю дурнуватою дудкою.
Ми обійнялися, ніби перед стратою.
Перепрошую, перед стартом.

"Брат! – казав до мене. – Брат! Піва кончілась,
ти представляєш? Піва кончілась, жена ушла!"

Bombing New York City (... Приготуватись до бомбардування)

Осіб жіночої статі запрошуємо на вихід –
зникнути в темряві.
Цей номер – суто наш, чоловічий.
Зрештою, так захотіла природа,
саме цю непотрібну стать наділивши здатністю
без води гасити жевріючі багаття.

Небо над нами в зірках. Це серпень, серпень.
Місто під нами прекрасне, ніби Галактика.
Це серпень, серпень.
Це багаття, при якому щойно сиділи.

"Це Нью-Йорк, – кажу я. –
Приготуватись до бомбардування".
Починаємо неводночас,
але всі четверо. Струмені перехрещуються,
місто під нами сичить і гасне цілими
кварталами.

"Більше уваги Мангеттену, – кажу я. –
Чорний Гарлем і Бронкс не чіпаємо".
"З Брукліном і Квінсом покінчено", –
доповідає Джон, дещо п'яніший і зосередженіший.

Поваливши Крайслер, Сіґрам та Емпайр Стейт,
ми в цілому задоволені операцією.
Затягуємо замки на ширіньках, відходимо
на базу, в темряву, почуваючись небесними асами.
 
Мине місяць – і такі жарти видадуться
поганими.

Girl You Will Be A Woman Soon (Прокрадаюся в її сни, дякую дякуючи за нагоду ...

Дякуючи яхт-клубові, курсам англійської мови,
полоністиці та україністиці
за те, що виховали її спеціально для мене,
дякуючи всім редакціям, до яких вона пише,
журналові Russian Military Review,
який вона читає в берлінських ес-банах,
музиці, яку слухає,
фільмам, які дивиться,
комп'ютерним іграм, в які програє,
за те, що вона є вона є вона є вона,
дякуючи її дідові, котрий каже
Не їдь до Львова – такого міста немає,
дякуючи всім поколінням її предків
за те, що, несвідомо злягаючись,
вимостили їй тисячолітній шлях до втілення
(спеціально для мене),
прокрадаюся в її сни, дякую
дякуючи
за нагоду снитися,
нагоду відлунювати,
пульсувати
і дякувати.