Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
поправиш ружу й посміх Казанови
і сам собі накажеш: кроком руш.
Приспів:
Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
до кабінету, де – вершина змови.
Тебе чекає мрець – очей не мруж. (весь куплет – 2)
Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
Ти, вихопивши револьвер із руж,
спрямуй на нього дуло тридюймове.
Приспів
Ти станеш в цю хвилину шестикрилим,
а він повільно зсунеться на килим,
потягне канделябр і каламар.
Ти скинеш рукавички (щойно з пральні)
і, розпізнавши натяки астральні,
почуєш, як видзенькує комар.
Приспів
Приспів:
На-на-най-най-най-най-най-най-най-най-най-най,
Зиновій Блюм. (весь куплет – 4)
Зиновій Блюм, король шинків і яток,
рожевих лярв улюблений кумир,
літав по крамарях, немов упир,
і, ніби кров, смоктав із них податок.
Його стрічали радісним "Вей мір!"
Під усмішкою, що солодша паток,
він позбавляв їх золота й дівчаток,
але, на жаль, порушив міру мір.
Приспів
З тюрми його звільнили вже совіти –
сяк-так почав по-руському триндіти
і висунув на службу сам себе. (2)
По лікті у кишках, немов анатом,
навчився водку жрать, ругаться матом
в енкаведе, а згодом емґебе. (2)
Приспів (2)
По той бік пристрасті народжується ніж.
Лахмітник Місьо о четвертій ранку
зарізав панну Касю, лесбіянку
(як він гадав, а втім, йому видніш).
Він пописав ій черево й горлянку,
аж весь шалів, аж весь упав у дріж.
Вона ж одно твердила: «Хоч заріж,
я присягла навіки свойму Янку».
(Той саме відбував за зґвалтування).
Вона була любов його остання —
і так пішла, небога, ні за гріш.
Кохання — то велика дивовижність:
там, де лише народжувалась ніжність,
за хвильку може виникнути ніж.
Приспів:
Ти в пику (3) його вмаж!
Дивись, яка паскедна в нього пика. (весь куплет – 2)
У карти, так обшмульгані, що аж,
засіли пан різник і пан музика.
Була спокуса виграшу велика,
а за вікном був гомін і пейзаж.
Приспів
І все зійшло б гаразд, якби не піка.
Вона не йшла – музика впав у раж,
сказав собі: "Ти в пику його вмаж!
Дивись, яка паскедна в нього пика!"
Приспів
І різнику в чоло зацідив прасом.
Той більш не буде торгувати м’ясом,
він горілиць лежить і ні мур-мур.
У супроводі ґречних поліцаїв
музика йде навік, мов у Почаїв,
кудись далеко, певно, у тюрму.
Приспів